Після початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі українських компаній були змушені евакуюватися за кордон. Сьогодні багато з них не лише адаптувались у нових країнах, а й почали активно розширюватися, орієнтуючись на європейських споживачів, пише Reuters.
У Польщі, де кількість українців перевищує 1,5 мільйона, громадяни України відкрили кожен десятий новий бізнес у 2024 році. Однією з таких компаній є «Львівські круасани» — мережа вже має 12 закладів у Польщі та в жовтні відкрила першу точку в Чехії. За словами власника Андрія Галицького, стратегія компанії полягає у географічному розширенні та виході за межі української діаспори.
Віце-президент Польсько-української торгової палати Даріуш Шимчиха наголошує, що український бізнес бачить у Польщі стартову платформу для подальшого входу на ринки Європейського Союзу. «Це не лише про порятунок. Це про амбіцію стати частиною європейської економіки», – сказав він.
Мережа барів «П’яна Вишня», що спеціалізується на вишневому лікері, відкрила вже 15 локацій у Польщі та дев’ять у країнах Балтії й Східної Європи. У 2025 році компанія планує запустити нові заклади в Німеччині, Швейцарії, Франції, а також відновити роботу в Лондоні. Засновник бренду Андрій Худо пояснює це зміною фокусу з України на Захід через воєнні ризики вдома.
Рестораторка Ольга Копилова, засновниця мережі «Чорноморка», відкрила три ресторани у Польщі, а також по два в Братиславі й Відні. Інші відомі українські бренди, такі як Aroma Kava та виробник морозива «Три ведмеді», також успішно закріпилися у Польщі: перша вже має 10 кав’ярень, а друга – придбала місцеву компанію Nordis.
Ключовим фактором для бізнесу стала не лише безпека, а й економічна доцільність. Мінімальна заробітна плата в Польщі у 2025 році становить 4666 злотих (приблизно 1120 доларів), що майже вшестеро більше за українську – 8000 гривень (близько 190 доларів). Це стимулює українців не лише працювати, а й інвестувати у нові проєкти в Польщі.
За словами Анджея Кубісяка з Польського економічного інституту, присутність українців стимулює локальне споживання та поліпшує ситуацію на ринку праці. «Це виграшна стратегія і для переселенців, і для місцевої економіки», – підкреслив він.