Корупційний епізод, відомий як «Міндічгейт», поставив під сумнів результативність реформи корпоративного управління за період президентства Володимира Зеленського. Поява даних слідства та млява реакція органів управління засвідчили, що за належного виконання обов’язків державою – власником, Кабміном і наглядовою радою масштабні порушення мали би бути виключені.
Масштабність викриттів, які НАБУ й САП фіксують у межах операції «Мідас», продемонструвала провал чинної системи корпоративного контролю. Слідство вважає, що окремі контрагенти «Енергоатому» могли сплачувати «відкати» у розмірі 10 – 15% вартості контрактів для забезпечення оплати. Правоохоронці провели понад 70 обшуків, що стало одним із найбільших антикорупційних масивів щодо держпідприємств за останні роки. У публічному полі з’явилися згадки про ймовірну участь бізнесмена Тимура Міндіча та роль Германа Галущенка, який нині очолює Міністерство юстиції. У відомстві підтвердили його участь у слідчих діях під час розслідування НАБУ. У підсумку Офіс президента ініціював його відставку разом з міністеркою енергетики Світланою Гринчук, що Верховна Рада ухвалила 19 листопада.
Після перших заяв НАБУ наглядова рада компанії оголосила про проведення спеціального засідання для перевірки внутрішнього контролю. Втім уряд достроково припинив її повноваження, що викликало чергову хвилю критики щодо політичного впливу та вразливості поточної моделі управління. Окремі джерела оцінюють можливі збитки держкомпанії у суму, що може досягати $100 млн. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про намір повністю оновити всі наглядові ради у державних енергетичних підприємствах.
Наслідком цих подій стало посилення закидів на адресу принципу незалежного управління державними корпоративними структурами. Колишній голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв звернув увагу, що представники, яких він назвав агентами російського впливу у парламенті, прагнуть дискредитувати саму реформу. На його сторінці у Facebook він написав, що саме реформу корпоративного управління звинувачують у появі корупційного скандалу, посилаючись на плівки НАБУ як нібито доказ її неефективності.
Причини того, чому система контролю не спрацювала, експерти пояснюють цілим комплексом недоліків. На думку Андрія Бойцуна, одного з розробників реформи держпідприємств у 2014 році, в компанії фактично функціонував «паралельний менеджмент», який існував поруч з офіційною структурою управління. Він також наголошує, що наглядову раду призначили в умовах значних обмежень, що вплинуло на її повноцінну роботу, крім того, вона залишалася недоукомплектованою.