Дослідники з Кот-д’Івуару, ймовірно, ідентифікували джерело масового спалаху віспи мавп (mpox), який зафіксували у 2022 році в дикій природі Африки. За їхніми даними, «нульовим пацієнтом» стала не мавпа, а білка виду Funisciurus pyrropus, якою харчувалися примати мангабеї.
Препринт дослідження, який ще не пройшов наукове рецензування, оприлюднено у Springer Nature і вже викликав зацікавлення у міжнародної наукової спільноти. Про це повідомляє журнал Nature.
Як відстежили джерело інфекції
Спалах mpox трапився серед популяції лісових приматів виду Cercocebus atys у національному парку Таї в Кот-д’Івуарі. У січні 2023 року екологиня Карме Ріуторд-Фе виявила мавпеня з характерними ураженнями шкіри. За два дні тварина померла, а згодом вірус поширився на третину всієї групи з 80 особин.
Наукова група Фабіана Лендерца, яка спостерігає за дикими приматами з 2001 року, мала унікальну можливість проаналізувати архівні біозразки – сечу, фекалії та тканини, зібрані ще до початку епідемії.
«Нульовий пацієнт» – самка Бако
У фекаліях самки мангабея на ім’я Бако, матері хворого дитинчати, вірус mpox виявили ще 6 грудня 2022 року. При цьому сама Бако не демонструвала симптомів хвороби.
ДНК-аналіз виявив у зразках генетичний матеріал білки, якою, як припускають вчені, і заразилася самка. За кілька тижнів до того біологи виявили в лісі тушу зараженої білки з тим самим штамом mpox.
Це дозволило науковцям прослідкувати ланцюг передачі вірусу від дикої тварини до приматів і підтвердити версію про походження збудника саме від дрібних ссавців, а не від мавп, у яких вперше виявили хворобу в 1958 році.
Нові виклики для ВООЗ
У серпні 2024 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила надзвичайну ситуацію у зв’язку з небезпечною мутацією вірусу mpox. Новий варіант почав активно поширюватися в країнах Африки та передаватися від людини до людини.
На тлі цих подій ідентифікація природного резервуару вірусу є критично важливою для запобігання новим спалахам та розробки профілактичних стратегій.