Синдром струшеної дитини (Shaken Baby Syndrome, ССД) – це небезпечний стан, який виникає внаслідок сильного і раптового струшування немовляти. Найчастіше така поведінка є наслідком втоми, роздратування або безсилля дорослого, який не знає, як заспокоїти дитину. Проте навіть кілька секунд таких дій можуть призвести до незворотних наслідків або смерті малюка.
Як виникає синдром і хто в зоні ризику
За словами педіатрині та волонтерки медичної місії Frida Ukraine Ольги Сохацької, найбільше ризикують діти до двох років. Їхній мозок – желеподібний, шия слабка, а череп ще не повністю сформований. Різкі рухи спричиняють удар мозку об стінки черепа, що може спричинити:
- крововиливи в мозок;
- субдуральні гематоми;
- набряк головного мозку;
- крововиливи в сітківку ока.
Іноді ССД виникає через «фіолетовий плач» – це період, коли немовля безперервно плаче по кілька годин, навіть якщо здорове. Він може тривати з двох тижнів до чотирьох місяців життя.
Можливі наслідки для здоров’я
Синдром струшеної дитини здатен викликати:
- дитячий церебральний параліч;
- судоми;
- порушення слуху та зору;
- мовленнєві й когнітивні розлади;
- емоційну нестабільність та інвалідність.
За даними Національного центру з питань ССД у США, 80% постраждалих дітей мають довготривалі або постійні ускладнення.
Як розпізнати ССД
Симптоми синдрому можуть бути непомітними, особливо якщо дитина не має зовнішніх травм. Сигналом тривоги можуть бути:
- млявість, сонливість, знижена активність;
- відмова від їжі;
- зміни у поведінці, слабкий м’язовий тонус;
- синці на голові чи шиї;
- нехарактерний плач, зниження реакції на зовнішні подразники.
У разі підозри потрібно терміново звернутися до лікаря. Діагностика може включати МРТ, нейросонографію або огляд очного дна. Навіть без зовнішніх ознак ССД може бути присутнім.
Як уникнути небезпечних наслідків
Ольга Сохацька радить не залишатися наодинці зі своїм виснаженням. Щоб запобігти синдрому, необхідно:
- просити допомоги у рідних, коли відчуваєте втому;
- обирати няню відповідально – людина повинна мати досвід і розуміти емоції дитини;
- говорити з педіатром про труднощі у догляді – це нормально і безпечно;
- у критичний момент – заспокоїтись, покласти дитину в безпечне місце й вийти на кілька хвилин.
«Найперше – заспокоїтись і притулити дитину до себе. Якщо є підозра на ССД – зверніться до лікаря або викличте швидку. Вчасна реакція – запорука життя і здоров’я дитини», – підсумовує лікарка.
Синдром струшеної дитини – не «міф» і не «перебільшення». Це реальна загроза, якій можна запобігти завдяки знанням, підтримці та уважному ставленню до себе й малюка.