Регулярна фізична активність може істотно підвищити шанси на виживання для людей, які лікуються від раку товстої кишки. Це підтвердило масштабне клінічне дослідження, результати якого вперше зафіксували прямий зв’язок між спортом і тривалістю життя хворих.
Дослідження опублікували у журналі New England Journal of Medicine. Його провели канадські вчені на чолі з онкологом Крістофером Бутом. Раніше науковці лише припускали, що фізична активність може бути корисною для пацієнтів із онкологічними захворюваннями, однак нині отримано чіткі дані, які перетворюють ці припущення на доказову медицину.
Розширене клінічне випробування
До участі в дослідженні залучили 962 пацієнти з раком товстої кишки III стадії або II стадії з високим ризиком рецидиву. Усі вони пройшли хірургічне лікування та хіміотерапію, після чого були випадково розділені на дві групи.
Учасники першої групи отримували базові інструкції з ведення здорового способу життя, включно з порадами щодо активності. Натомість друга група мала регулярний контакт із фахівцями з фізичної активності: ті допомагали підібрати індивідуальний план вправ і підтримували мотивацію протягом трьох років. Пацієнти могли обирати між різними формами руху — ходьбою, їздою на велосипеді, плаванням або каякінгом.
Результати, що змінюють стандарти лікування
Через п’ять років після початку програми 80% пацієнтів із групи підтримки залишались без рецидиву захворювання — це на 14% більше, ніж у контрольній групі.
Найвражаючішим став показник смертності: ризик померти у фізично активних учасників був на 37% нижчим. За даними восьмирічного моніторингу, фізичні вправи дозволили уникнути однієї смерті на кожні 14 пацієнтів, які дотримувались програми активності.
«Тепер у нас є остаточні докази: спорт не просто покращує самопочуття, він продовжує життя. Фізична активність має стати частиною стандартної терапії при онкологічних захворюваннях», – наголосив Крістофер Бут.
Окремо дослідники підкреслили: зниження смертності стосувалося саме раку товстої кишки, а не інших причин, як-от серцево-судинних ускладнень. Це ще раз підтверджує специфічний позитивний вплив фізичних навантажень на перебіг онкозахворювання.
Чому це працює?
Точний механізм позитивного ефекту фізичних вправ на онкопроцес досі не з’ясовано. Відомо, що спорт покращує обмін речовин, підвищує чутливість до інсуліну та зменшує рівень запалення в організмі. Саме ці фактори можуть бути пов’язані з покращенням виживання.
У рамках дослідження вчені також зібрали зразки крові пацієнтів, аби надалі проаналізувати біомаркери, що, можливо, дозволять точно визначити біологічні механізми впливу фізичної активності на рак.
Професорка Гарвардського університету Мішель Голмс, яка не брала участі в дослідженні, назвала результати обнадійливими та особливо важливими на тлі зростання кількості випадків раку товстої кишки серед молоді.