Після чверті століття складних дипломатичних маневрів Європейський Союз та країни МЕРКОСУР нарешті поставили крапку в переговорному марафоні. У столиці Парагваю, Асунсьйоні, відбулася історична церемонія, що дає старт створенню найбільшої у світі зони вільної торгівлі.
Масштаб домовленостей вражає, адже вони охоплюють ринок із населенням близько 700 мільйонів людей. Цей документ – не просто економічний пакт, а стратегічний крок, спрямований на радикальне зниження тарифних бар’єрів між Європою та південноамериканським блоком. У підписанні взяли участь ключові фігури європейської політики: очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта. Південну Америку представляли лідери країн – учасниць, хоча президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва делегував повноваження главі МЗС.
Угода створює найбільшу зону вільної торгівлі у світі та є сигналом на користь співпраці замість протекціонізму.
Антоніу Кошта додав, що в часи глобальної турбулентності цей союз стане фундаментом економічної безпеки для обох континентів. Проте шлях до повної реалізації угоди ще не завершений. Для того, щоб документ набув чинності, він має пройти процедуру ратифікації:
- Схвалення у Європейському парламенті;
- Голосування в національних парламентах Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю.
Економічні сподівання проти екологічних страхів
Попри урочистість моменту, всередині Європи панує неоднозначне ставлення до підписаного документа. Аграрний сектор перебуває у напруженні. Фермери побоюються, що європейський ринок заповнить дешева продукція з Латинської Америки, з якою буде важко конкурувати за ціною. Не менш гостро реагують і екологи. Представники профільних організацій б’ють на сполох, прогнозуючи, що розширення торгівлі може спровокувати нову хвилю вирубки лісів у Південній Америці заради збільшення пасовищ та посівних площ.
Наразі сторони святкують дипломатичну перемогу, але справжня політична боротьба за ратифікацію угоди в кабінетах європейських та латиноамериканських парламентарів тільки починається.