Після місяців інтенсивного постачання снарядів та ракет морський коридор між КНДР і Росією раптово спорожнів. Січень 2026 року продемонстрував аномальне зниження військової логістики, що ставить під питання стабільність головного “арсеналу” Кремля.
Динаміка поставок скоротилася у кілька разів. Якщо наприкінці минулого року російські судна-контейнеровози заходили до північнокорейських портів щонайменше тричі на місяць, то в січні зафіксовано лише один такий рейс. Супутникові знімки Planet Labs підтверджують: 14 січня російське судно пришвартувалося біля термінала, який зазвичай використовується для відвантаження озброєння. Перед цим воно залишило партію порожніх контейнерів на сусідньому пірсі.
Проте очікуваного поповнення запасів не відбулося. Хоча вантажі почали накопичуватися на причалі ще у двадцятих числах грудня, після 19 січня будь-яка активність на об’єкті припинилася. Це свідчить про серйозний збій або свідому зупинку налагодженого ланцюга постачання.
Фактори впливу на Пхеньян
Наразі достеменно невідомо, що саме змусило Кім Чен Ина пригальмувати передачу зброї. Експерти виділяють кілька ключових версій:
- екстремально суворі погодні умови в регіоні, що могли паралізувати наземну та морську логістику;
- активізація непублічних мирних контактів і дипломатичних зусиль між Москвою та Києвом;
- певні внутрішньополітичні процеси всередині північнокорейського режиму.
Масштаби попередньої співпраці вражають, що робить нинішню паузу ще більш помітною. Протягом 2023 року КНДР відвантажила агресору від 6,5 до 8 мільйонів артилерійських боєприпасів – обсяг, що здатен закрити майже половину річних потреб російського війська. Окрім снарядів, Пхеньян активно постачав балістику типу KN – 23, потужні гармати “Коксан”, міномети та реактивні системи залпового вогню.
Затишшя у портах може бути лише тимчасовим перепочинком, проте воно вже зараз створює неочікувані виклики для російського військового планування на початку року.