У Ковелі 18 квітня відбулося прощання з Віктором Батюшкіним — захисником України, який віддав життя за свою державу в бою з окупантами на Донеччині. Його поховали з військовими почестями на Алеї Героїв міського кладовища.
Громада зібралася, аби віддати шану воїну, який ще у перший день повномасштабної війни добровільно записався до тероборони. Йому було лише 35.
Життєвий шлях і рішення служити
Віктор Батюшкін народився 17 листопада 1989 року в Ковелі. Після навчання у місцевій школі №12 пройшов строкову службу, а згодом працював на деревообробних підприємствах. Особливу любов дарував рідним — батькам, брату, сестрам і численним племінникам. Захоплювався полюванням і мріяв про майбутнє, доки не розпочалась війна.
У день повномасштабного вторгнення він сказав: «Хто, як не я…» — і став на захист країни. З березня 2022 року служив у 100-ій бригаді територіальної оборони. Пройшов бойові напрямки від українсько-білоруського кордону до Лиману, Бахмута й Торецька, де і загинув 17 квітня.
На передовій та в родині
Дружба з побратимами була для Віктора безцінною. Він особливо тяжко сприйняв загибель бойового товариша Андрія Карацая. У січні цього року мав коротку відпустку, яку повністю присвятив сім’ї та племінникам.
Його вірний пес Граф, якого привіз із фронту, пережив з господарем контузії. «Це моя душа», — казав Віктор про собаку. Востаннє він не встиг забрати пасхальні гостинці, які йому надіслали рідні.
Останній бій
Старший солдат, старший навідник 2-го механізованого батальйону в/ч А7028 загинув біля населеного пункту Клебан-Бик Краматорського району. Його підрозділ потрапив під ворожу атаку FPV-дроном під час виконання бойового завдання.
«Віктор назавжди залишиться в нашій пам’яті Героєм, захисником України, який віддав своє життя заради її майбутнього. Дякуємо тобі, воїне, за мужність, честь і доблесть», — сказав міський голова Ігор Чайка.
Світла пам’ять Герою. Віктору Батюшкіну назавжди 35.