У день великого християнського свята в Ківерцях відбулося прощання з полеглим воїном-захисником Володимиром Зелінським. Скорботний кортеж із тілом Героя, який загинув у бою, проїхав вулицями рідного міста, де мешканці зустрічали його навколішки й з квітами в руках.
Про це повідомили в Ківерцівській міській раді.
Траурна процесія прямувала до дому, де виріс Володимир. Там його востаннє зустріли рідні, сусіди та небайдужі містяни. Церемонія прощання стала не лише виявом глибокого смутку, а й знаком вдячності за жертовність воїна, який віддав життя за Україну.
Життєвий шлях Героя
Володимир Зелінський народився 11 квітня 1991 року в Ківерцях. Закінчив місцеву школу №4. У дорослому житті обрав будівельну справу. Був одруженим, виховував двох дітей — сина Дениса та доньку Естер. У березні 2024 року став до лав Збройних Сил України, де пройшов військову підготовку за кордоном.
7 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району на Донеччині, солдат загинув. Звістка про його смерть стала страшним ударом для родини, побратимів та громади.
Останній шлях
Проводжати Володимира в останню путь прийшли рідні, друзі, військові побратими та представники місцевої влади. Над труною лунали молитви, слова вдячності та прощання. Траурну службу провів пастор Церкви християн віри євангельської Василь Гламазда.
Місцем вічного спочинку Героя стала Алея Слави на міському кладовищі. Традиційний військовий салют — три залпи — пролунав на честь його служби та подвигу. Воїни почесної варти вшанували полеглого захисника, віддаючи йому останню шану.
У тиші прощальної церемонії звучали щирі молитви за спокій душі воїна, який не дожив до перемоги, але зробив свій внесок у її наближення.
Світла пам’ять Володимиру Зелінському. Герої не вмирають.