Кібератаки більше не є проблемою лише корпорацій. Малий і середній бізнес дедалі частіше опиняється на передовій цифрової війни – з реальними втратами, зупинкою роботи та ризиком штрафів.
Активізація хакерських угруповань, пов’язаних із країнами, що ведуть гібридну війну проти України, фіксується щонайменше з 2021 року. Уже у 2022-му кількість атак на українських користувачів зросла на 300%, а на країни НАТО – більш ніж на 250%.
Спершу під удар потрапляли державні й військові структури, банки та оператори зв’язку. Згодом список розширився.
Енергетика, логістика, медіа, страхові компанії. І приватний бізнес.
Резонансні атаки на Київстар у 2023 році та на МХП на початку 2025-го стали маркером: комерційні компанії більше не є побічною ціллю.
Цифрові технології дедалі глибше вбудовуються у бізнес-процеси. Разом із цим зростають і ризики. За прогнозами, до 2027 року щорічна глобальна економічна шкода від кіберзлочинності сягне $23 трильйонів.
Генеральний директор компанії з кібербезпеки AmonSul Сергій Харюк звертає увагу на ключову проблему – хибну самовпевненість підприємців.
“Бізнес часто каже: у нас кілька комп’ютерів, за все відповідає ІТ, у нас нічого зламувати. Але навіть малий бізнес може серйозно постраждати – від блокування роботи до втрати персональних даних і довіри клієнтів”, – наголошує він.
Окремий виклик – євроінтеграція. Зі зближенням із ЄС зростатиме кількість регуляцій щодо кібербезпеки та захисту даних. Їх ігнорування коштуватиме дорого.
Схеми, які працюють найчастіше
Фінансова мотивація залишається головною. Зловмисники шукають шлях до грошей – напряму або опосередковано.
Йдеться про крадіжки коштів із рахунків, вимагання викупу або використання МСБ як стартового майданчика для атак на клієнтів і партнерів.
Начальник відділу інформаційної безпеки ПроКредит Банку Сергій Губатенко пояснює: більшість втрат починаються не зі зламу банківських систем.
Починаються з людей.
Типовий сценарій – масові фішингові листи під виглядом повідомлень від податкової, судів чи інших держорганів. Усередині – вкладення або посилання з позначкою терміновості.
Саме фішинг і подальше зараження комп’ютера найчастіше відкривають шлях до інтернет-банкінгу.
Ще одна популярна пастка – фейкові сайти банків. Вони майже не відрізняються від справжніх і спонукають користувачів самостійно вводити логіни та паролі.
Найчастіше бізнес ігнорує:
- листи з безособовими зверненнями типу “Шановний партнере”;
- повідомлення з вкладеннями нібито від державних органів;
- запити про зміну реквізитів без офіційного підтвердження.
Після відкриття такого листа зловмисники отримують доступ до паролів, договорів і ключів. Наступний крок – рахунки.
Допомагає базова уважність: перевірка адреси відправника, стилю повідомлення та його доречності. Держоргани рідко надсилають масові листи.
Базова кібербезпека для МСБ
Ціна захисту коливається від кількох тисяч до сотень тисяч доларів на рік. Усе залежить від того, наскільки критичною є ІТ-інфраструктура.
Мінімальний сценарій – базовий аудит і впровадження комплексного рішення з кіберзахисту. Максимальний – сервісна модель із директором з кібербезпеки та залученням зовнішніх експертів.
Аудит потрібен, щоб зрозуміти, які активи є в компанії та які ризики їм загрожують.
Він може включати:
- технічне сканування системи для пошуку вразливостей;
- інтерв’ю з ключовими працівниками для виявлення внутрішніх ризиків.
Не менш важливий елемент – навчання персоналу.
Обов’язкові теми:
- протидія фішингу та соціальній інженерії;
- основи особистої кібергігієни;
- алгоритми дій у разі інцидентів.
Працівники мають повідомляти про проблеми, а не приховувати їх. Для цього вже існують українські навчальні рішення.
Як уберегти кошти на рахунках
Найбільші ризики виникають тоді, коли клієнти самі порушують базові правила, зазначає Губатенко.
Типові помилки:
- передавання логінів і кодів третім особам;
- ігнорування сповіщень банку;
- відкриття несподіваних вкладень і переходи за сумнівними посиланнями.
Ключовий бар’єр – багатофакторна автентифікація. Пароль має доповнюватися кодами, пуш-підтвердженнями або біометрією.
Додатково працюють контроль пристроїв та IP-фільтрація. Корисно регулярно переглядати історію входів і реагувати на будь-які підозрілі запити.
Технічні рішення важливі. Але не менш важливі звички.
Перевірка реквізитів через альтернативні канали, унікальні паролі для кожного сервісу, обережність із повідомленнями про компенсації чи швидкі вигоди.
Навіть найкращий захист не спрацює, якщо дані передають добровільно.
Дії у разі атаки
Реагувати потрібно негайно.
Сергій Харюк радить спершу відключити заражену інфраструктуру від мережі, повідомити відповідального за ІТ та залучити фахівців із кібербезпеки.
Про інцидент також повідомляють Держспецзв’язку, СБУ або галузевих регуляторів.
Для захисту коштів необхідно одразу зв’язатися з банком. За можливості – самостійно заблокувати рахунки чи картки.
Банк може тимчасово зупинити операції та розпочати розслідування.
Час у таких ситуаціях вирішує все. Швидка реакція часто рятує бізнес від великих втрат.