Сьогодні європейські лідери стикнулися з безпрецедентним викликом: відсутністю консолідованого плану дій на випадок деградації або повного розпаду Північноатлантичного альянсу. Хоча дискусії про майбутнє колективної безпеки у Брюсселі та інших ключових столицях ЄС стають дедалі гострішими, єдиного бачення альтернативної системи захисту досі не сформовано.
Аналітична база для таких тривожних висновків ґрунтується на детальному опитуванні 24 високопосадовців, серед яких міністри та дипломати. Видання Politico констатує, що рівень занепокоєння станом справ усередині Організації стрімко зростає. Головним каталізатором цих процесів стали неодноразові заяви Дональда Трампа щодо перегляду формату участі США в обороні Європи.
Внутрішня криза в Альянсі вже перейшла у фазу відкритого скепсису. “НАТО паралізований – вони навіть не можуть проводити засідання. Цілком очевидно, що НАТО вже розпадається”, – відверто зізнався один із європейських дипломатів, наголосивши, що континент не може дозволити собі пасивно чекати моменту остаточного зникнення організації.
Основним деструктивним фактором чиновники називають публічну критику з боку Вашингтона, яка фактично девальвує головний принцип блоку. Система стримування тримається на непохитності обіцянки колективної самооборони. Як тільки ця гарантія стає предметом дискусій, ефективність усього Альянсу автоматично нівелюється.
Відсутність стратегії та пошук нових форматів захисту
Попри усвідомлення ризиків, європейські уряди залишаються розділеними у питанні практичних кроків. Чіткої дорожньої карти для “найгіршого сценарію” не існує, проте окремі ініціативи вже виходять на перший план. Зокрема, розглядається варіант посилення Об’єднаних експедиційних сил (JEF). Варто зазначити, що до цієї структури вже долучилася Україна через механізм розширеного партнерства.
Паралельно зростає активність регіональних об’єднань. Особлива увага прикута до формату Nordefco, де координують зусилля північні держави Європи:
- Данія
- Фінляндія
- Ісландія
- Норвегія
- Швеція
Тим часом Європейський Союз вимушено бере на себе невластиві раніше оборонні функції. Зміна вектору політики США змусила Брюссель діяти рішуче: вже виділено 150 мільярдів євро кредитних коштів на зміцнення оборонного потенціалу країн-членів. Крім фінансових вливань, європейські посадовці вивчають юридичне підґрунтя для активації статті 42.7 договору ЄС, що передбачає зобов’язання щодо взаємної військової допомоги.