Трансатлантична єдність опинилася під загрозою через територіальні амбіції Вашингтона. У штаб-квартирі НАТО почали свідомо фільтрувати потік секретної інформації, що спрямовується до Сполучених Штатів, побоюючись використання розвідки як важеля політичного тиску.
Довіра, що будувалася десятиліттями, дала тріщину після публічних заяв Дональда Трампа про намір встановити контроль над Гренландією. Якщо раніше союзники виступали єдиним фронтом у питаннях протидії шпигунству, кібератакам та військовим загрозам, то сьогодні європейські спецслужби змушені переглядати протоколи взаємодії. Джерела всередині Альянсу підтверджують: обсяг даних, якими діляться з американською стороною, скорочується цілеспрямовано. Існує реальний страх, що чутлива інформація допоможе Білому дому шантажувати Данію та владу острова.
“Ситуація є безпрецедентною для наших відносин”, – зазначає представник британської розвідки. За його словами, дії Трампа підривають саму основу багаторічної співпраці.
Криза зачепила навіть “особливі відносини” Лондона та Вашингтона. Традиційно країни співпрацювали в межах вузьких альянсів:
- Двостороння угода “Два ока”
- Глобальна мережа “П’ять очей” (разом із Канадою, Австралією та Новою Зеландією)
Проте тепер США дедалі частіше розглядають Велику Британію не як привілейованого партнера, а як частину загальноєвропейського блоку. Хоча офіційні речники НАТО заперечують зміну формату роботи, кулуарно дипломати визнають – політична напруга вже паралізує робочі контакти.
Економічний тиск та ультиматуми
Дональд Трамп не збирається відступати, позиціонуючи контроль над Гренландією як критичне питання національної безпеки. Він жорстко розкритикував європейських лідерів, порадивши їм натомість приділяти більше уваги війні Росії проти України. Щоб зробити опонентів поступливішими, Вашингтон підготував санкційний сценарій:
- З 1 лютого – запровадження 10% мита на товари з Данії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Швеції та Фінляндії.
- З 1 червня – зростання тарифів до 25%, якщо питання Гренландії не буде вирішене на користь США.
Такий підхід ставить під удар не лише економіку, а й довгострокову безпекову архітектуру Заходу, перетворюючи розвідувальну співпрацю на предмет торгу.