Росія змушена продавати нафту Китаю з безпрецедентними знижками. Санкційний тиск і сповільнення попиту з боку Пекіна обвалили ціни до історичного мінімуму.
На тлі зовнішніх обмежень і слабшого внутрішнього споживання Китай у листопаді різко наростив імпорт сирої нафти. Поставки зросли на 4,88% у річному вимірі, а середньодобові обсяги стали найбільшими з серпня 2023 року.
За офіційними даними, у листопаді найбільший у світі імпортер отримав 50,89 млн тонн нафти – це еквівалент 12,38 млн барелів на добу, що на 5,24% більше, ніж у жовтні.
Загалом за одинадцять місяців року Китай імпортував 521,87 млн тонн нафти. Це на 3,2% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
Попит усередині країни просів через сезонні чинники. Але саме обвал цін, спричинений санкціями проти Ірану та Росії, дозволив переробникам різко підвищити маржу.
Результат не забарився. Китайські нафтопереробні заводи активніше почали подавати заявки на попередні імпортні квоти на 2026 рік.
Найглибший удар отримала російська сировина. Через обмежений доступ до ринків Москва змушена пропонувати Китаю значні дисконти.
Сорт ESPO з грудневим завантаженням продається на 5 – 6 доларів дешевше за Brent. Для китайського ринку це найбільша знижка за всю історію спостережень. Наприкінці жовтня різниця становила лише 0,5 – 1 долар.
Більше того, частина грудневих партій ESPO Blend досі залишається без покупців. Така ситуація для цього напрямку є нетиповою.
“Знижки на російську нафту в Китаї зросли через падіння попиту після того, як державні нафтопереробні заводи призупинили закупівлі через західні санкції, а приватні гравці почали обережніше ставитися до джерел постачання”, – зазначають аналітики.
Ринок дав чіткий сигнал. Санкції дедалі відчутніше впливають не лише на експорт, а й на здатність Росії знаходити стабільних покупців навіть за мінімальними цінами.