У Луцьку розгорівся судовий конфлікт між військовою прокуратурою та забудовником через житловий будинок на вулиці Володимира Івасюка, який зводили на замовлення Міністерства оборони. Попри те, що будинок уже давно заселений, прокурори наполягають: держава мала отримати не 10%, а половину всіх квартир.
Історія бере початок ще у 2007 році, коли Міністерству оборони передали земельну ділянку в постійне користування. А вже у 2018-му Західне управління капітального будівництва Міноборони підписало інвестиційний договір із ТОВ «Орбітабуд» щодо спорудження багатоповерхівки.
Умови співпраці передбачали, що лише 10% квартир передадуть військовослужбовцям. Проте тепер прокурори вважають, що держава мала право на значно більшу частку, адже угода, на їхню думку, фактично є договором про спільну діяльність.
«ТОВ «Орбітабуд» безпідставно набуло у власність майно у вигляді 40% квартир, які мала б отримати держава. Вимагаємо повернення цих активів у власність Міністерства оборони», – зазначив прокурор Валентин Солод.
Натомість забудовник наголошує: все відбувалося в рамках інвестиційної моделі, при якій держава не вкладала коштів у будівництво. Крім того, за словами представника фірми Дениса Деркача, держава вже отримала прибуток у розмірі 7,5 мільйона гривень, а витрати склали нуль.
Більше квартир і ще один поверх
Під час судового розгляду стало відомо, що забудовник збудував не дев’ять, а десять поверхів, а кількість квартир фактично становить 120 замість запланованих 108. Прокурори вважають це додатковим доказом на свою користь.
«12 квартир не враховано навіть у межах 10% частки, передбаченої договором. Це дає підстави вимагати перегляду акта розподілу», – заявив заступник керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Назарій Довган.
Будинок уже давно заселений, чимало квартир продано добросовісним покупцям. Прокуратура запевняє: їхні права не будуть порушені, оскільки позов не передбачає визнання договору недійсним, а лише зміни умов на користь держави.
Окрім того, представник забудовника наголосив, що державні органи знали про будівництво всі ці роки, але не висловлювали жодних претензій:
«Сім років минуло з моменту підписання угоди. Міністерство оборони і правоохоронці були в курсі, ніяких зауважень не було. Усі сторони виконували договір», – зазначив Денис Деркач.
Втрачені документи і затягнута історія
Представники забудовника намагалися отримати документи, що передували 2018 року, аби з’ясувати, чи погоджувало Міноборони всі умови договору. Однак отримали відповідь: документи було знищено, нібито через загрозу російської агресії.
Ба більше, навіть 10% квартир, які мали бути передані державі, досі не оформлені у власність Міноборони. Забудовник стверджує, що готовий передати квартири, але Міноборони, мовляв, ухиляється від їх прийняття.
Прокурори ж пояснюють, що житло не відповідає стандартам для військових, тому відомство відмовилося його приймати. У результаті прокуратура вимагає переглянути умови договору, а не скасовувати його, щоб не залишити без житла добросовісних власників.
«Ми просимо внести зміни до договору, щоб урівноважити інтереси держави та забезпечити права військовослужбовців», – підсумував Назарій Довган.