У селі Нічогівка Луцького району живе майстер, який зберігає давнє ремесло свого краю. 69-річний Михайло Миронюк уже понад 15 років виготовляє традиційні корзини з соснової деревини — власноруч, за допомогою ножа та вправних рук.
Раніше чоловік працював на Рівненській АЕС, а після виходу на пенсію разом із дружиною переїхав у село. Саме тут він і повернувся до давнього ремесла, якому його навчив шваґро.
«Сосну треба таку, що дереться. Не вся підходить. А далі — колоти на смужки, обробляти ножем. Починаю з денця: три смужки повздовж і п’ять поперек — і вже є основа», — розповідає майстер.
За день чоловік може зробити до шести таких корзин. Найчастіше вони використовуються для городини, збирання зілля, дров чи навіть як декор. У селі, каже Михайло, колись у кожній хаті були подібні вироби. Зараз — одиниці цим цікавляться.
Михайло зізнається: хотів би передати своє вміння молодим, але бажаючих поки що немає. Хоча корзини з сосни колись були повсюдним елементом побуту.
«Це зараз для мене хобі. Але я би з радістю навчив когось, якби був охочий. Молодь не цікавиться, а шкода. Це наше, українське», — ділиться майстер.
Підтримує пана Михайла в усьому дружина Валентина. Вона веде господарство, дбає про квіти, сад та город. Каже, любов до корзин у чоловіка вроджена — ще коли вони приїжджали до родичів у село, він мріяв навчитися плести такі коробки.
Нині в родини Миронюків — кури, свині, ставок із рибою та ремесло, яке вони бережуть як скарб. А традиційні корзини з сосни — це не лише символ минулого, а й жива нитка зв’язку поколінь.