Уряд Молдови фіналізує розробку концепції докорінної адміністративно-територіальної реформи, яку презентують суспільству вже в березні 2026 року. Вже восени Кабмін розраховує передати на розгляд парламенту відповідний законопроєкт. Ключове завдання змін – ліквідація надмірної роздробленості управлінської системи, яка наразі виснажує бюджети громад і гальмує розвиток країни.
За даними розвідки, в основу трансформації лягла успішна румунська модель. Вона передбачає радикальне скорочення кількості державних одиниць: замість нинішніх 898 їх залишиться лише близько 300. Такий крок дозволить зосередити ресурси, залучити до управління професійні кадри та зробити місцеве самоврядування фінансово незалежним.
Нова карта країни передбачає створення семи потужних повітів із центрами в таких містах:
- Бєльці
- Кагул
- Бендери
- Оргеїв
- Сороки
- Тирасполь
- Унгени
Окремий статус збережеться за столицею – Кишинів залишиться єдиним муніципалітетом у новій структурі.
Роль районних рад зазнає суттєвих змін – вони перетворяться на суто професійні органи. Їхньою відповідальністю стануть державні закупівлі, детальне просторове планування та розробка великих інфраструктурних проєктів.
Особливу увагу в концепції приділено інтеграції регіонів. Так, автономне територіальне утворення Гагауз Єрі має увійти до складу Кагульського повіту. Придністровський регіон, згідно з планом, стане частиною Тираспільського повіту.
Російська пропаганда вже розпочала масштабну кампанію з дискредитації майбутніх змін. Через підконтрольні медіа Кремль поширює маніпулятивні твердження про нібито «ліквідацію молдовської державності» та приховану підготовку до «поглинання Румунією».
Москва намагається переконати населення, що реформу проводять за «румунськими лекалами» заради створення бази для потенційної унії. При цьому пропагандисти акцентують на уявних загрозах для автономії Гагаузії та тиску центральної влади на периферію. Експерти прогнозують, що для зриву реформи Росія використовуватиме не лише інформаційні вкиди, а й штучно спровоковані протести та лояльні політичні сили в парламенті.

