Український ринок праці увійшов у фазу дивного розслоєння: поки підприємства звітують про вихід на довоєнні потужності та агресивне полювання за кадрами, самі працівники дедалі глибше занурюються у стан тривожного очікування. Свіже дослідження «Барометр ринку праці» від GRC.ua продемонструвало глибокий розрив між оптимізмом кабінетів та реальністю пошукачів.
Статистика бізнесу виглядає напрочуд впевнено. У 2025 році 91% компаній працювали на повну силу – це на 5% краще за показники попереднього року. Ще 8% запевняють, що невдовзі теж повернуться до 100-відсоткових обсягів. Пріоритети власників кардинально змінилися: замість тотальної економії тепер на першому місці стоїть збереження людей. Цифри підтверджують цей тренд – третині організацій вдалося вберегти штат повністю, а ще 43% компаній зберегли від 70 до 99% своїх фахівців.
Ба більше, кадровий апетит зростає. Минулого року найм проводили 95% організацій, причому половина з них шукала людей абсолютно на всі напрямки. У 2026 рік бізнес входить із ще амбітнішими планами – 93% роботодавців планують розширювати штати, скаржачись на тотальний дефіцит кваліфікованих рук.
Криза довіри та затяжні пошуки
Проте на іншому боці барикад панує геть інша атмосфера. Кожен п’ятий українець серйозно побоюється, що у 2026 році його можуть скоротити. Ці страхи не безпідставні: кожен сьомий працівник уже пройшов через втрату роботи через закриття фірм чи оптимізацію персоналу.
Шлях до нового робочого місця став справжнім марафоном. У середньому цей процес триває від трьох до шести місяців. Причини такої тривалості комплексні:
- Невідповідність зарплатних очікувань: майже 50% кандидатів не можуть знайти роботу з гідною оплатою.
- Брак вакансій у конкретних професіях, на що скаржиться кожен четвертий.
- Відсутність привабливих пропозицій у межах свого регіону чи країни загалом.
- Ігнорування з боку рекрутерів: кандидати масово скаржаться на відсутність зворотного зв’язку після відгуків та інтерв’ю.
Окремим болючим питанням стала ейджизм. Попри дефіцит кадрів, вікова дискримінація лише посилилася. Якщо раніше про неможливість влаштуватися після 50 років заявляли 12% опитаних, то у 2025 році ця цифра підскочила до 20%.
Ситуація виглядає парадоксально: компаніям катастрофічно бракує людей, але вони продовжують відсіювати досвідчених фахівців за віковим цензом. Таке ігнорування внутрішнього ресурсу на тлі міграції та демографічних втрат є економічно небезпечним. Як показує опитування 7880 респондентів по всій країні, подолання цього психологічного та фінансового розриву між роботодавцем і найманцем стане головним іспитом для української економіки найближчим часом.