Український бізнес входить у 2026 рік у стані граничної адаптивності, де здатність працювати під обстрілами стала буденністю, а прогнози на майбутнє вперше за довгий час змістилися в бік песимізму. Згідно з останніми даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, попри те, що 76% компаній зберігають повний обсяг операцій, настрої топменеджменту стають дедалі стриманішими.
Ейфорія перших етапів відновлення змінилася прагматичним виживанням. Частка керівників, які задоволені станом справ у своїх компаніях, скоротилася з 40% до 32%. Натомість кількість тих, хто відкрито називає ситуацію негативною, зросла майже вдвічі – до 23%. Ще 45% опитаних тримаються у зоні “задовільно”, що свідчить про хитку стабільність на тлі постійних викликів.
Головні перепони для розвитку
Підприємці чітко окреслюють коло проблем, які не дозволяють економіці дихати на повні груди. У списку критичних факторів домінують енергетичні та кадрові питання:
- масовані атаки на енергетичну інфраструктуру (82%);
- гострий дефіцит кваліфікованих кадрів (78%);
- безпосередні наслідки війни та окупація територій (66%);
- падіння споживчого попиту всередині країни (46%);
- загальна економічна нестабільність (40%).
Крім зовнішніх ударів, бізнес змушений лавірувати між внутрішніми обмеженнями. Найбільше заважає вузька географія діяльності, зупинки процесів під час повітряних тривог та вимушений перехід у дистанційний режим. Попри це, фінансовий фундамент більшості гравців виглядає напрочуд міцним: 67% компаній мають грошові резерви, яких вистачить на рік або навіть більше.
Збитки продовжують накопичуватися. Якщо минулого року лише 16% компаній заявляли про втрати понад $10 млн, то на початку 2026 року цей показник зріс до 20%. Кожна четверта компанія досі не може фіналізувати підрахунок нанесеної шкоди.
Мобілізація та кадровий голод
Питання людського ресурсу стало для багатьох критичним. У 88% компаній, що входять до Асоціації, є співробітники, які захищають країну в лавах ЗСУ. При цьому спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості мобілізованих. У кожній десятій компанії до війська пішло від 20% до 30% військовозобов’язаних працівників.
Для 51% підприємств мобілізація зачепила “критичне ядро” персоналу. Йдеться про інженерів, водіїв, IT-фахівців та керівників ланок, без яких виробничий цикл опиняється під загрозою. Саме тому бізнес-спільнота наполягає на терміновому вдосконаленні механізмів бронювання та пом’якшенні регуляторного тиску.
«Бізнес демонструє високий рівень стійкості та адаптивності. Більшість компаній продовжують працювати у повному обсязі та підтримувати свої команди. Водночас цього року ми бачимо більш стримані оцінки і прогнози, що є зрозумілою реакцією на тривалі безпекові, енергетичні та економічні виклики», – зазначає виконавча директорка Асоціації Анна Дерев’янко.
Попри невизначеність щодо термінів закінчення війни (47% респондентів не чекають її завершення у 2026 році), 76% компаній підтвердили свій намір залишатися на українському ринку за будь-яких умов. Підтримка армії залишається константою: 71% бізнесів опікуються своїми мобілізованими працівниками, а понад половина продовжує надавати пряму фінансову допомогу фронту. Релокація стала рідкісним явищем – 83% компаній не планують змінювати місце дислокації, обираючи шлях боротьби та відбудови там, де вони є.